перепочити

перепочити
ПЕРЕПОЧИ|ТИ (3*), Ю, ѤТЬ гл. Передохнуть, отдохнуть:

Вѧчьславъ же Изѧславъ рекоста [Гюргию]… поиди же въ свои Суждаль. аже Городъка дѣлѧ молвиши то за сии м(с)ць за ѡдинъ перепочивъ поиди же въ свои Суждаль. ЛИ ок. 1425, 160 (1151); а поѣдьмы въ свою волость. мало перепочивше ѡпѧть. възвратимъсѧ. Там же, 196 об. (1172);

|| дать отдохнуть:

и ѣхавше [половци] и легоша по Висемь и тѹ перепочивше конемь свои(м) и ѣхаша ко Боровомѹ. ЛИ ок. 1425, 232 (1190).

Ср. препочити.

Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. . 1988.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "перепочити" в других словарях:

  • перепочити — див. перепочивати …   Український тлумачний словник

  • перепочити — [пеиреипочи/тие] и/ну, и/неиш; нак. и/н , и/н теи …   Орфоепічний словник української мови

  • перепочити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • зітхнути — ну/, не/ш, док. 1) Однокр. до зітхати 1). 2) розм., рідко. Те саме, що перепочити …   Український тлумачний словник

  • відпочивати — 1) = відпочити (відновлювати сили після втоми, припиняючи дію, рух тощо), спочивати, спочити; перепочивати, перепочити 2) див. спати …   Словник синонімів української мови

  • відхлинути — дієслово доконаного виду відринути розм. відхлинути дієслово доконаного виду перепочити, зробити паузу …   Орфографічний словник української мови

  • вытхнути — тхну, Ол. Перепочити, передихнути. Мушу кус вытхнути …   Словник лемківскої говірки

  • етап — тапу, ч. Рс. Місце при дорозі, де війська або в язні можуть перепочити …   Словник лемківскої говірки

  • одотхнути — дотхну, неш, Пн. Перепочити, відпочити …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»